Тут ви прочитаєте про права людини і про те, як Швеція захищає жінок, дітей і меншини від насильства і дискримінації.
Права для всіх
Ідея прав людини проста: усі люди мають однакові права. Згідно з основним законом regeringsformen (Актом про форму правління), публічна влада, наприклад держава і kommuner, повинна сприяти рівності і протидіяти дискримінації. Дискримінувати означає ставитися до когось гірше, ніж до інших.
Після Другої світової війни, у 1945 році, 51 країна заснувала Організацію Об'єднаних Націй (ООН). У 1948 році з'явилася Загальна декларація прав людини ООН, що містить 30 правил, які називають статтями. Згідно з нею, усі народжуються вільними і мають однакову цінність і права.
Кожен має право жити без насильства, говорити те, що думає, і обирати свою релігію або не мати жодної. Вони також мають право на працю, відпочинок, відпустку і освіту. Той, чиє життя в небезпеці, має право тікати і шукати притулку, тобто захисту, за кордоном. Нікого не можна дискримінувати за стать або колір шкіри. Кожен має право на громадянство, і ніхто не може втратити своє громадянство без законної підстави.
Гендерна рівність
У Швеції гендерна рівність означає, що жінки і чоловіки мають однакові права і обов'язки. Вони також повинні мати однакову можливість впливати на суспільство і своє власне життя.
Мета полягає в тому, щоб серед політиків було порівну жінок і чоловіків. Тому партії заохочують включати до своїх виборчих бюлетенів і жінок, і чоловіків. Завдяки батьківській допомозі, тобто грошовим виплатам під час відпустки, і жінки, і чоловіки можуть залишатися вдома з маленькими дітьми. Держава хоче, щоб батьки ділили відпустку між собою.
Насильство, честь і купівля сексуальних послуг
Насильство в близьких стосунках, наприклад з боку члена родини, є злочином. Згідно з samtyckeslagen (Законом про згоду), потрібно бути впевненим, що інша особа хоче мати статеві стосунки, навіть у шлюбі.
Шведський закон також забороняє насильство і утиски, пов'язані з честю. У разі такого насильства родина або група намагається контролювати, як живуть її члени. Той, хто порушує правила родини, може зазнати насильства, погроз або примусу до одруження. Жертвами можуть бути жінки і дівчата, а також чоловіки, хлопці й особи hbtqi (ЛГБТКІ), наприклад гомосексуальні особи. Одружуватися заборонено нікому, хто молодший 18 років, оскільки дитячі шлюби заборонені.
Jämställdhetsmyndigheten (Агентство з питань гендерної рівності) відповідає за роботу проти насильства і утисків, пов'язаних із честю, у всій країні. Купувати секс заборонено, але продавця не карають.
Конвенція про права дитини
Угоду ООН про права дитини називають barnkonventionen (Конвенцією про права дитини). У 2020 році вона стала шведським законом. Держава повинна, зрештою, стежити за тим, щоб усі закони відповідали їй. Суди, відомства, регіони і kommuner також повинні її дотримуватися.
Діти повинні мати змогу висловити свою думку, перш ніж політики і відомства ухвалять рішення, що їх стосується. Під час розлучення, коли батьки не погоджуються, з ким жити дитині, суд повинен вислухати дитину. Коли kommun будує школи, житло або дитячі майданчики, вона повинна враховувати найкращі інтереси дитини. Батьки відповідають за виховання і розвиток дитини, а суспільство повинно їх підтримувати.
Жодного насильства щодо дітей
І barnkonventionen, і шведський закон забороняють будь-яке насильство щодо дітей. Це злочин, за який можуть засудити до ув'язнення. Насильство може бути фізичним насильством, сексуальним насильством, психологічним насильством або жіночим генітальним каліцтвом, тобто пошкодженням статевих органів дівчат.
Заборона стосується всіх і всюди, навіть удома. У 1979 році Швеція стала першою країною у світі, яка заборонила фізичні покарання дітей, тобто биття дітей. Цю заборону називають agaförbudet (забороною тілесних покарань дітей).
Меншини і корінний народ
Швеція має 5 національних меншин: євреїв, ромів, саамів, шведських фінів і торнедальців. Вони живуть тут дуже давно і були визнані у 2000 році. Їхніми мовами є їдиш, романі чіб, саамська, фінська і меянкієлі. Меншини можуть спілкуватися своїми мовами з відомствами, у дошкільних закладах і в системі догляду за літніми людьми.
Швеція також визнає саамів корінним народом. Вони мають дуже давній зв'язок із територією Sápmi, яка розташована у Швеції, Норвегії, Фінляндії і Росії. У шведській частині саами мають особливі права на землю і природні ресурси. Члени sameby (саамської оленярської громади) можуть займатися оленярством, тобто доглядати за оленями, на певних пасовищних територіях.
Саами обирають власний парламент, Sametinget (Саамський парламент). Він представляє саамів у питаннях мови, культури та ідентичності. Sametinget надає консультації, а також виконує деякі функції відомства.
ЛГБТКІ і дискримінація
Літери в hbtqi (ЛГБТКІ) означають гомосексуальних, бісексуальних, трансгендерних, квір- та інтерсекс-осіб. Особи однієї статі можуть одружуватися між собою. Гомосексуальність перестала бути злочином у Швеції в 1944 році. З 2003 року одностатеві пари можуть усиновлювати дітей, а з 2009 року вони можуть одружуватися в Svenska kyrkan (Шведській церкві).
Diskrimineringsombudsmannen, DO (Омбудсмен з питань дискримінації) є відомством, яке контролює дотримання diskrimineringslagen (Закону про заборону дискримінації). Закон забороняє компаніям і організаціям дискримінувати. Захист стосується статі, віку, релігії чи іншого віросповідання, етнічного походження і гендерної ідентичності чи гендерного вираження. Він також стосується інвалідності і сексуальної орієнтації.
Злочин на ґрунті ненависті є злочином проти когось через належність цієї особи до певної групи. Той, хто вчиняє злочин на ґрунті ненависті, отримує суворіше покарання.