Розділ розповідає про важливі свята у Швеції, від переддня Нового року до Різдва. Свято це особливий день, який відзначають разом.
Традиції у Швеції
Традиція це те, що роблять однаково щороку. Багато шведських традицій походять від християнства, а деякі є ще давнішими. Інші базуються на історії Швеції. Традиції дають відчуття єдності, але вони змінюються разом зі змінами в суспільстві.
До християнських свят належать, наприклад, Різдво, Великдень і П'ятдесятниця. Навіть багато нерелігійних людей вважають їх важливою частиною культурної спадщини Швеції. Культурна спадщина це те, що дісталося нам з минулого. Кілька свят також є вихідними днями, тобто днями, коли не потрібно працювати.
Новий рік і Великдень
31 грудня переддень Нового року. Того дня багато хто святкує з родиною та друзями. Уночі Новий рік зустрічають феєрверками, як і в багатьох інших країнах.
У березні або квітні настає Великдень, християнське свято. Тоді згадують, що Ісус помер у Страсну п'ятницю. На Великдень згадують його воскресіння, тобто те, що він знову ожив.
Яйця, баранина, лосось і оселедець це звична їжа на Великодній суботі. Діти зазвичай отримують великоднє яйце з цукерками. Деякі діти вбираються в påskkärringar (великодніх бабусь-відьмочок).
Valborg і перше травня
30 квітня valborgsmässoafton (Вальпургієва ніч), яку часто звуть valborg, коли зустрічають весну. Увечері запалюють великі brasor (вогнища на вулиці). Багато людей збираються біля вогню і співають весняних пісень.
Наступного дня після valborg настає перше травня, день трудящих у багатьох країнах. Того дня всі вільні від роботи, оскільки це вихідний день у Швеції. Робітничий рух, який бореться за права трудящих, влаштовує демонстрації в багатьох місцях. Також виголошують промови про суспільство та політику, зокрема від профспілок і партій.
Nationaldagen та midsommar
Швеція відзначає nationaldagen (національний день) 6 червня. 6 червня 1523 року Густава Васу обрали королем. Це вважають початком незалежності Швеції, тобто того, що країна почала сама вирішувати свою долю. 6 червня 1809 року Швеція отримала новий regeringsform (акт про форму правління), закон про те, як керувати країною. Після цього король мусив ділити владу з riksdagen (парламентом).
З 2005 року nationaldagen є вихідним днем, після рішення riksdagen. Того дня піднімають прапор і виголошують промови. У багатьох kommuner (муніципалітетах) нових громадян вітають на спеціальній церемонії.
На midsommar (свято середини літа) зустрічають літо та світло. Святкують у midsommarafton, який завжди припадає на п'ятницю між 19 і 25 червня. Це святкування давніше за християнство у Швеції. Багато хто влаштовує свято на вулиці та робить вінки з квітів. Танцюють, грають та співають навколо midsommarstång (святкового стовпа, прикрашеного квітами) і їдять оселедець, молоду картоплю та полуниці.
День усіх святих та адвент
Між кінцем жовтня і початком листопада настає День усіх святих. Це християнське свято, яке завжди відзначають у суботу. Того дня багато хто йде на кладовище і запалює свічки на могилах. Так вони згадують родичів і друзів, які померли.
Протягом 4 неділь перед днем Різдва, тобто 25 грудня, триває адвент. Слово «адвент» означає прихід. Раніше адвент був часом очікування Різдва та підготовки до нього.
Діти щодня відкривають одне віконечко в адвент-календарі, аж до святвечора. У більшості також є адвентська зірка, яка світиться у вікні. На столі стоїть адвентський свічник із 4 свічками, і щонеділі запалюють нову.
Lucia та Різдво
13 грудня свято lucia (дня святої Люції). Сьогоднішнє святкування lucia сформувалося у 19 столітті. Це свято повинно давати світло в найтемнішу пору року.
У школах та інших місцях проходить хода lucia зі співом. Та, хто грає роль lucia, має на голові корону зі свічками, а інші тримають свічки в руках. Того дня багато хто їсть lussebullar (шафранові булочки), тобто здобні булочки зі спецією шафран.
Спочатку Різдво було християнським святом, коли відзначають народження Ісуса. Багато хто святкує Різдво з родиною, навіть якщо вони нерелігійні. Святвечір, 24 грудня, це день різдвяної їжі та подарунків. У багатьох удома стоїть різдвяна ялинка, яку прикрашають гірляндами, кульками та мішурою. Рано вранці 25 грудня, на саме Різдво, дехто йде на julotta (ранкову різдвяну службу) в церкві.
Нові традиції
Той, хто переїжджає в іншу країну, привозить із собою свої традиції. Їх адаптують, тобто змінюють так, щоб вони пасували до нової країни. Наприклад, іммігранти принесли із собою Ід аль-Фітр, свято завершення місяця посту рамадан. Інші приклади це перський Новий рік Навруз і курдський Новий рік Newroz. Їх святкують у день весняного рівнодення 21 березня, коли день і ніч мають однакову тривалість.